У рамках Всеукраїнського студентського круглого столу «Яка краса – відродження країни!»  (до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки) та святкування Дня вишиванки відбулася лекція кандидатки історичних наук, етнологині, наукової співробітниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Марини Олійник «Вишиваємо перемогу: від узорів Олени Пчілки до орнаментів захисникам». Слухачами були студенти та викладачі університетів, що є нашими давніми партнерами-друзями: Бердянського державного педагогічного університету (м.Запоріжжя), Київського національного лінгвістичного університету, Національного університету водного господарства та природокористування (м.Рівне). Лекторка заглибила нас в історію вишивки. Ми дізналися про першого популяризатора вишиваної сорочки, про поетів-модників, про колекції орнаментів та комірців Олени Пчілки. А ще про те, як вона дивувала українським вбранням парижан. Головний убір (віночок, хустка чи намітка), вишита сорочка, намисто, корсетка, креналінова спідниця – такий вигляд мала міська пані. Пишні зачіски панянок на старих фото – ознака непростонародного соціального статусу. Пани ж на світлинах презентації хизувалися сорочками з різноманітними взорами, образи доповнювали акуратно вкладена стрижка «під макітру» чи «кружок» та пишні вуса. Чоловіки, як з’ясувалось, швидше адаптували вишиту сорочку до європейського костюму. Ми роздивлялись фото української інтелігенції, захоплено слухаючи пані Марину, в уяві «домальовували» ситуації, діалоги, які передували світлинам. Чи знаєте, що сьогодні маємо відтворені вишивані сорочки Бориса Грінченка, Івана Франка, Ганни Барвінок та інших видатних українців?

Після лекції вдячні слухачі ще довго обговорювали орнаменти, хизувалися своїми вишитими сорочками-оберегами. І не дивно. Сучасні вишиванки часто повторюють старі узори, бо це як символ національної вічности чи духовної безконечности.

#вишиваємоПеремогу

#вишиванийКНЕУ