У Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана 6 березня відбувся круглий стіл «Сталий розвиток та екологічний добробут в умовах глобальних викликів». Захід проходив у рамках грантового проєкту Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури «Молодіжне лідерство для консолідації ініціатив ЄС у контексті транскордонної нестабільності в Україні» («Youth Lead to EU in UA» ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH) і зібрав понад 130 учасників – науковців, експертів, бізнес-лідерів і студентів.
У сучасних умовах сталий розвиток та екологічний добробут стали ключовими темами світового порядку денного. Глобальні виклики, зокрема зміна клімату, виснаження природних ресурсів та екологічна деградація, вимагають комплексних підходів і міжнародної співпраці.
Актуальність проведення круглого столу зумовлена кількома важливими факторами:
- Повоєнне відновлення України. Екологічна складова відіграє важливу роль у процесі відновлення економіки та інфраструктури України після руйнівних наслідків війни. Обговорення екологічної стійкості та циркулярної економіки допомагає формувати ефективні стратегії сталого розвитку.
- Європейська інтеграція та співпраця з ЄС. Україна активно адаптує європейські екологічні стандарти, включаючи Green Deal та принципи циркулярної економіки. Під час заходу учасники обговорювали важливість міжнародних партнерств у сфері лісового господарства, екологічного моніторингу та сертифікації.
- Глобальні виклики та необхідність інновацій. У сучасному світі відбувається швидка екологізація міжнародної торгівлі та бізнесу. Це вимагає нових підходів до конкурентоспроможності та управління ресурсами. Доповіді учасників висвітлили ключові тренди та перспективи інтелектуальної власності, цифровізації та зеленої економіки.
- Роль молоді та наукової спільноти. Активна участь студентів, молодих дослідників і провідних фахівців підтверджує, що майбутнє сталого розвитку залежить від міжпоколінного діалогу та обміну знаннями. Круглий стіл став платформою для генерації ідей та нових дослідницьких ініціатив.
Отже, цей захід є не лише актуальним, а й необхідним для формування стратегії екологічно безпечного майбутнього України в контексті європейської інтеграції та глобальних викликів.
Модератором заходу виступила Ярослава Столярчук, д.е.н., професор, завідувач кафедри міжнародної економіки. Під час роботи круглого столу йшлося що:
- про ЦСР та ESG, сталий розвиток та екологічний добробут думають у світових фінансових центрах, адже ці питання становлять предмет діяльності провідних бізнес-шкіл;
- циркулярна економіка, її розвиток та поширення роблять вагомий внесок у досягнення ЦСР та трансформацію національних економік. при цьому спостерігається ефективне і доцільне поєднання цифрової та зеленої трансформацій (цифрові паспорти, двійники та подібне);
- екологічні виклики, ризики потребують удосконалення моніторингу та оцінки, а також розширення кола індикаторів як стимуляторів, так і дестимуляторів.
- на окремих ринках спостерігається динамічна зміна умов внаслідок дотримання пріоритетності розвитку зеленої економіки. зокрема й лісовому господарстві. регуляторні зміни та цифрові рішення виступають найбільшими чинниками такої динаміки.
Доповіді доповнюють одна одну та охоплюють самі різні аспекти від теорій та глобальних трендів, від інтелектуальної власності до інновацій, міжнародного та локального співробітництва, циркулярних моделей та галузей економіки. У сукупності це дозволяє отримати цілісне уявлення про тему круглого столу та заохочує до сталої поведінки. Зокрема, спікери представили інноваційні дослідження:
- Наталія Черкас (Frankfurt School of Finance and Management, Німеччина) у своїй доповіді «Competitiveness and environmental sustainability of Ukraine in the context of post-war recovery» проаналізувала взаємозв’язок між екологічною стійкістю та економічною конкурентоспроможністю України в період післявоєнного відновлення. Вона наголосила на необхідності залучення інвестицій у зелену економіку та впровадження інноваційних технологій для досягнення довготривалого розвитку.
- Дмитро Лазаренко (д.е.н., проф., СЕО Кластера циркулярної економіки) у доповіді «Циркулярні моделі у забезпеченні сталого розвитку» розкрив механізми переходу до економічних моделей, що базуються на принципах замкненого циклу виробництва. Він навів приклади успішних міжнародних практик та можливості їх адаптації в Україні.
- Артур Амбер (декан факультету економіки та менеджменту ПВНЗ «Європейський університет») представив результати дослідження «Інтегральна оцінка екологічної безпеки України». Доповідь включала методики оцінки екологічного стану країни та рекомендації щодо зменшення негативного впливу на довкілля.
- Анна Сисоєва (Head of Procurement, 3NRG GmbH, Німеччина) у своєму виступі «Співробітництво України та ЄС у лісовому господарстві» акцентувала увагу на впровадженні цифрового обліку лісових ресурсів, сертифікації ланцюжків постачання та екологічному моніторингу в лісовому секторі.
- Віталіна Мазур та Денис Мазур (здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти освітньої програми «Міжнародна економіка») представили аналітичний огляд «Глобальні тренди екологізації міжнародної торгівлі» та «Глобальна екологічна політика та її інструменти». У своїх виступах вони розглянули вплив екологічних стандартів на світові торговельні потоки та механізми міжнародного регулювання екологічної політики.
- Тетяна Кисла висвітлила вплив «Інтелектуальної власності як рушійного фактора розвитку зеленої економіки», підкреслюючи роль патентного захисту та інновацій у прискоренні екологічних трансформацій.
- Антон Пасенок у доповіді «Циркулярна економіка в умовах глобальних інновацій та зеленого розвитку» розглянув перспективи поєднання технологічного прогресу та циркулярних принципів у різних галузях промисловості.
- Денис Ільницький (д.е.н., проф., КНЕУ) запропонував ідею створення мережі дослідників зеленої економіки як платформи для міжнародної співпраці та обміну науковими розробками у сфері екологічної економіки.
Захід підтвердив важливість міжнародного співробітництва та наукових ініціатив у сфері сталого розвитку. Учасники наголосили на необхідності поєднання знань, технологій та екологічної відповідальності задля формування стратегії сталого майбутнього України. КНЕУ продовжує відігравати ключову роль у розвитку міжнародної співпраці та екологічної свідомості.
