Факультет мiжнародної економiки i менеджменту

Довідкове бюро

             Шановні колеги, відповідаємо на Ваше запитання: 

Професор Іваненко Ірина Сергіївна чи професорка Іваненко Ірина Сергіївна?

У сучасній соціально-економічній комунікації активності набуває творення назв жінок за родом діяльності, професією та статусом, або фемінітивів / фемінативів. Розмовна сфера, засоби масової комунікації найбільш відкриті для їх апробації та введення в мовний обіг. Тут наявні всі можливі варіанти представлення жіночих назв за професією, статусом, родом діяльності, утворені різними способами: канцлерка, рекламістка; рекламниця, співзасновниця; видавчиня, шефиня; банкірша, ріелторша, бухгалтерша (три останні назви мають відтінок фамільярності); слідча, черговажінка-посадовиця, жінка-аналітик, жінка-експерт, бізнес-вумен, бізнес-леді.

Найпоширенішими назвами із значенням «особа жіночої статі щодо особи чоловічої статі» є номінації з суфіксом -к-, який найчастіше позбавлений емоційно-експресивних відтінків: Упродовж понад восьми років на посаді канцлерки Меркель довелося боротися з кількома економічними кризами (28.12.2013, DW). Менше стилістично нейтральних одиниць утворено за допомогою суфіксів -иц-, -ин-, напр.: Шефиня Держзембанку повернулася всупереч прогнозам НБУ (25.02.2016, Експрес).

Додаткового емоційно-оцінного значення фемінітиви набувають у відповідному контексті: Із обдурених людей ріелторка взяла разом 2,5 тисячі гривень (10.11.2013, 20 Хвилин). Менше стилістично нейтральних одиниць утворено за допомогою суфіксів -иц-, -ин-, напр.: Шефиня Держзембанку повернулася всупереч прогнозам НБУ (25.02.2016, Експрес). Нечисленні утворення із суфіксом -ш- використовують у негативному значенні, напр.: У Трускавці впіймали банкіршу-аферистку (28.10.2015, НТН). Назви жіночого роду з розмовним суфіксом -ш- втрачають тут своє основне значення «дружина особи» і вказують на рід діяльності жінки.

В офіційно-діловому, науковому спілкуванні, проте, переважає традиційно консервативний підхід до таких номінацій: Слово надаємопрофесору Іваненко Ірині Сергіївні. Спроби увести фемінітиви до офіційно-ділового стилю, їх наявність у сучасних словниках практично без обмежувальних ремарок (напр., в електронних версіях словників ЛінгваСУМ знаходимо консультантка, інспекторкакерівниця, фермерка, адміністраторка з поясненням жін. р. до...), а також поширеність в європейських мовах зумовили помітну активізацію цих одиниць у різних сферах українськомовної комунікації.

Зауважимо, що від більшості маскулінативних назвза родом занять, професією, уживаних в економічній сфері (напр., у «Фінансово-економічному словнику» А.Г. Загороднього та Г.Л. Вознюка їх понад 140), можна утворити іменники жіночого роду: аквізитор - аквізиторка, декларант - декларантка, замовник - замовниця, заставотримач - заставотримачка, платник - платниця і под. Проте фемінітиви, утворені від термінів чоловічого роду, «активуються» за умови виходу з офіційного спілкування. Вузькогалузеві терміни на зразок реквірент, доміциліант, ліцитатор, регресат уживають на позначення осіб обох статей, оскільки в офіційній і науковій сферах співвідношення особа чоловічої статі – особа жіночої статі не має обов'язкового характеру, бо на першому місці – дія та результат, досягнутий особою. У категорії ж чоловічого роду, наголошують мовознавці, яскравіше виражена ідея особи, ніж ідея статі. Не завжди прийнятні фемінітиви, коли йдеться про узагальнену особу: Леся Українка – одна з найкращихпоетів (тобто серед поетесі поетів) початку 20 ст. Їх утворенню може перешкоджати будова слова (куртьє, рантьє, актуарій, підскарбій), метафоричне (жаргонне) значення слова (заєць–нелегальний маклер, який таємно, без дозволу біржового комітету проникає на біржу для здійснення торгівельних угод; пролісок – людина, яка ніде не працюєале номінально вважається працевлаштованою) та ін.

Отже, уживати фемінітиви в соціально-економічній комунікації, до чого активно закликають прихильники гендерної лінгвістики, потрібно з урахуванням доцільності їх творення, естетичної прийнятності, відповідності чинним нормам української мови.

 Шановні колеги, відповідаємо на Ваше запитання: Чи є нормативним вживання терміна інформаційно-управляючі  системи?

По-перше, активні дієприкметники, утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), в українській мові мають обмежене коло вживання, проте у фаховому мовленні економістів трапляються такі терміни: спрямовуючий контрольфільтруючий контрольвипереджаюче управлінняактивізуючі управлінські рішеннярегулюючі управлінські рішенняпостійно-діючий комітетрекомендуючі повноваження, керуюча система організації тощо. Наявність таких дієприкметників у складі економічної термінології свідчить про недостатній рівень її внормування. У нашій мові є власні ресурси для творення активних дієприкметників. Призначення чого-небудь виконувати певну активну дію, спрямовану на інший об’єкт, виражають віддієслівні прикметники із суфіксом -льн-, який приєднується до основ дієслів недоконаного виду; здатність чого-небудь виконувати активну дію, спрямовану на щось, передають прикметники із суфіксом -івн-, що приєднується до усічених дієслівних основ недоконаного виду. Відповідно нормативними пропонують усталити сполуки на зразок активізувальні управлінські рішеннярегулювальні управлінські рішенняфільтрувальний контрольвипереджувальне управлінняспрямувальний контролькерівна система організаціїрекомендаційні повноваження.

По-друге, у фаховій літературі терміни управліннякерування, керівництво функціонують як синоніми. Сучасні українські словники фіксують дієслова керувати та управляти й відповідно похідні керуваннякерівництво та управління, але з наведених у них визначень важко зрозуміти поняттєву різницю між цими словами, що призводить до плутанини термінів: школа наукового керуванняі школа наукового управліннякласична школа керування і класична школа управліннямистецтво керівництва (керування) і мистецтво управління; керівництво організацією та управління організацієютехнологія управління і технологія керуваннястиль керівництва і стиль управління і под.

Зазначимо, що слова керувати та керування є традиційними для української мови, натомість управляти (у значенні керувати) та управління з’явилися порівняно нещодавно: словник Б. Грінченка (т. ІV, с.348) слово управляти пояснює тільки як вставлятивмонтовувати закінчувати роботунавчати чого-небудь. Лексему управління цей словник, як і багато інших, не фіксує. На думку мовознавців, термін управління належить до низки неправильно дібраних українських відповідників: іменник управління скальковано з російського іменника управление, а не утворено від українського дієслова управляти, оскільки згідно з правилами українського словотвору суфікс-інн-(ямають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи и та і. А іменники, утворені від дієслів із голосним основи а(я), мають суфікс -анн-(я) та-янн-(я). Отже, від дієслова управляти повинно було б утворитися управляння. Щоб запобігти паралельному вживанню термінів керування та управління, рекомендуємо чітко їх розмежовувати. Для уникнення плутанини радимо в значенні “сукупність цілеспрямованих дій, що полягає в оцінюванні ситуації та стану об’єкта керування, вибиранні керівних дій та їх реалізації” уживати лише термін керування. У значенні “адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що керує певною галуззю господарської, наукової, військової діяльності” уживати термін управління, так само, як ми вживаємо запозичені лексеми бюродепартамент. У значеннях: “1. Спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу; 2.збірн. Керівний склад якоїсь установи, організації тощо” варто вживати лексему керівництво. Відповідно нормативними економічними термінами пропонуємо усталити мистецтво керування замість мистецтво управлінняшкола наукового керування замість школа наукового управліннякерування організацією замість управління організацієютехнологія керування замість технологія управліннякерування маркетингом замість управління маркетингомматрична структура керування замістьматрична структура управлінняметоди керування замість методи управлінняінтенсифікація керування замість інтенсифікація управлінняапарат керування замість апарат управлінняадаптивне керування замість адаптивне управліннякерування персоналом замість управління персоналомкерування за “слабкими” сигналами замість управління за “слабкими” сигналамикерування за змінами замість управління за змінамикерування запасами замість управління запасамикерування якістю замість управління якістюкерування тотальною якістю замість управління тотальною якістюкерування конфліктами замість управління конфліктамикерування типу виноградна лоза замість управління типу виноградна лоза”; цикл керування замість цикл управління.

Отже, нормативним є термін інформаційно-керівні системи, його й радимо вживати.

Докладніше про це можна прочитати у такій літературі: Городенська К. Г. Проблема словотвірної ідентичності в українській термінології / К. Г. Городенська // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. – К., 1998.– С. 10−13. Краснопольська Н.Л. Загальні рекомендації щодо унормування української термінології менеджменту // Українська мова. − 2014. − № 1(49). − С. 97−104.

 

Шановні колеги! У сучасній економічній літературі зафіксовані такі терміни: РR-менеджер/піар-менеджер, НR-менеджер, НR-продукт / ейчар-менеджерейчар-продукт. Скажіть, будь ласка, як правильно писати такі терміни?

 

 

Співіснування графічних варіантів піар-менеджер / РR-менеджер,НR-менеджер / ейчар-менеджерНR-продукт / ейчар-продукт, на думку вчених,свідчить про перебування запозичених слів на різних ступенях адаптації та усталеності до системи української мови і є, переважно, явищем тимчасовим, що має тенденцію до надання переваги адаптованим словам (піар-менеджер). Нерозв’язаною залишається проблема словотвірної адаптації запозичених складних іменників ейчар-менеджер,  ейчар-продукт, прес-менеджерфанд-менеджер,ко-менеджер,лідл-менеджермідл-менеджерконтент-менеджер,продакт-менеджер,івент-менеджер. Найчастішеїх пишуть через дефіс, хоч вони не є в українській мові складними іменниками, утвореними з двох самостійних іменників без сполучного голосного. Водночас зафіксовано написання  таких термінів окремо: мідл менеджерівент менеджер,реліз менеджер. Обидва варіанти написання термінів порушують чинні  правила правопису складних слів разом і через дефіс. Такі слова потрібно писати разом: ейчарпродукт, ейчарменеджер, пресменеджер,фандменеджеркоменеджер, лідлменеджермідлменеджерівентменеджеррелізменеджерпродактменеджерконтентменеджер.
Отже, піар-менеджер пишемо через дефіс, а ейчарпродуктейчарменеджер разом. Докладніше про це можна прочитати у такій літературі:
1. Городенська К.Г. Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної та словотвірної підсистем української літературної мови // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2009. – Вип.VІІІ. – С. 3−9.
2. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному лексиконі: монографія / Н.Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с.
3. Краснопольська Н.Л. Загальні рекомендації щодо унормування української термінології менеджменту // Українська мова. − 2014. − № 1(49). − С. 97−104.

Вітаємо, колеги! До вас звертаються співробітники Інституту бізнес-освіти КНЕУ. Хочемо отримати поради стосовно таких питань:
1. Чи потрібно редагувати речення: "Місія програми: підготовка управлінських кадрів вищої ланки нової генерації, конкурентоспроможних на ринку праці.."; "Складником навчання є фахові дискусії ..."? 
2. Чи є помилки в оформленні власної назви  «Кока-Кола Беверіджиз Україна»?
3. Який український відповідник можна дібрати до виділеного слова у словосполученні  ТОР-менеджери  і провідні фахівці?
4.Чи правильно вжито велику літеру в таких випадках: Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України?

Шановні колеги, відповідаємо на Ваш запит:
1. Чи потрібно  редагувати речення Місія програми: підготовка управлінських кадрів вищої ланки нової генерації, конкурентоспроможних на ринку праці..; Складником навчання є фахові дискусії ..?
Щоб зробити легким для сприйняття зміст речення Місія програми: підготовка управлінських кадрів вищої ланки нової генерації, конкурентоспроможних на ринку праці.., йоговарто перебудувати так:Місія програми –підготувати нову генерацію менеджерів вищої ланки, конкурентоспроможних на ринку праці. Зауважимо, що згідно з вимогами до стилю українських нормативних документів треба надавати перевагу природному для української мови дієслівному способові позначення дії (процесів) перед іменниковим, традиційним для російського офіційно-ділового та наукового стилів, наприклад: потребує прийняття рішучих заходів - потребує вжити рішучих заходів.
Речення Складником навчання є фахові дискусії ..не потребує редагування, оскільки слово складник у сучасній літературній мові нормативне, уживане замість складова.
2. Чи є помилки в оформленні власної назви  «Кока-Кола Беверіджиз Україна»?
За правилом уживання літер и/і в іншомовних словах у частині власної назви треба писати літеру  и в слові Бевериджиз.
3. Який український відповідник можна дібрати до виділеного слова у словосполученні  ТОР-менеджери  і провідні фахівціМодним словом ТОР-менеджери називають  найкращихпровідних менеджерів, проте це слово не відповідає українським нормам словотворення та орфографії. Отже, замінити його можна на провідні менеджери, найкращі менеджери, менеджери-лідери. Зауважимо, що у словосполученні ТОР-менеджери  і провідні фахівці варто також конкретизувати частину провідні фахівці, оскільки ними можуть бути й найкращі менеджери. Отже, словосполучення редагуємо так: найкращі менеджери і провідні фахівці інших галузей.
4.Чи правильно вжито велику літеру в назвах Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України?
Відповідно до правил чинного "Українського правопису" назви титулів, посад, звань, наукових ступенів пишуть з малої літеризаслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, порівняйте такожгенеральний директор, президент компанії "Квест", прем'єр-міністр.

Шановні колеги! Проконсультуйте, будь ласка, Інститут вищої освіти з такого питання:
Чи функціонують терміни конкурентоспроможність і конкурентоздатність паралельно, чи треба віддавати перевагу одному з них?

Шановні колеги!  
У сучасних загальномовних словниках  («Орфографічний словник», «Тлумачний словник української мови», «Російсько-український словник») та словниках фахових («Українсько-російський словник наукової термінології», «Фінансовий словник», «Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери») термін конкурентоздатність не зафіксований. Отже, у сучасній українській літературній мові функціонує тільки один термін – конкурентоспроможність, який і радимо вживати у фахових економічних текстах.

 

Остання редакція: 26.11.18